Вивчення новели на уроках світової літератури в школі | педагогика | методическое объединение | социальная педагогика
Приветствую Вас Гость | RSS

Педагогический Олимп

Интересно
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Афоризм дня

Статистика

Каталог українських сайтів


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Каталог файлов

Главная » Файлы » Зарубежная литература

Вивчення новели на уроках світової літератури в школі
23.07.2011, 21:03
        Новела (італ. - novella, ісп. - novela, франц. - nouvelle, нім. - novelle) - це термін, який в історії та теорії літератури визначає одну з малих форм епічної художньої творчості.
       Вперше визначення "новела" з'явилося в Італії, де вже у ХІІІ столітті набули поширення невеликі оповідання. У ХІV столітті Джованні Боккаччо у своєму знаменитому "Декамероні" (1350-1353, вид. 1471 р.) - збірці реалістичних новел, об'єднаних загальними гуманістичними ідеями - продовжив новелістичні традиції, збагативши цей літературний жанр новим змістом. За словами Гете, новела "це ніщо інше, як нечувана подія, що сталася" (Розмови з Еккерманом, 25 січня 1827 року). Новела за обсягом нагадує оповідання, що іноді спричинює ототожнення цих жанрів.
      Італійська, французька, іспанська новела зародилася ще в добу Відродження, американська новела - у другій половині ХVІІІ століття.
      Новела як прозовий жанр близька до оповідання. Але якщо оповідання дає ширшу й докладнішу картину життя, наближаючись до повісті, а події розвиваються порівняно спокійно й у хронологічній послідовності, то новела - це дуже короткий твір переважно про одну якусь надзвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа чи кількох головних персонажів. Дія в ній напружена, розвиток сюжету драматургічно стрімкий, гостро конфліктний, із різкими зламами. Новелу іноді образно називають сестрою драми, а властива їй лірична атмосфера й філософська заглибленість у явища життя зближує новелу з ліричним віршем. Таким чином, новела, будучи за жанром епічним твором, поєднує в собі й ознаки лірики та драми. Їй властиві точний, виразний і багатозначний штрих, наскрізна деталь, що передає потрібні авторові думки та настрої, лаконізм в усьому, велика економність у застосуванні художніх засобів.
         Розрізняють новели подій, новели з настроєвим, психологічним сюжетом.
         Загострюємо увагу учнів на спільних та відмінних рисах між оповіданням і новелою як малими епічними жанрами.      
      Особливості оповідання:
  • зображення однієї чи двох подій із життя головного героя;
  • розповідний спосіб викладу художнього матеріалу;
  • нетривалий час дії; основних дійових осіб три-чотири;
  • стислість описів і розповіді про події та персонажів;
  • прозова форма;
  • невеликий обсяг.
      Особливості новели:
  • побудова сюжету на основі справжньої, невигаданої події;
  • конфлікт більш загострений, аніж в оповіданні, події розвиваються напруженіше , динамічніше; часті раптові повороти дії; парадоксальність ситуацій;
  • несподівана розв'язка; посилена увага до окремих художніх деталей;
  • стислість розповіді про події та персонажів;
  • нетривалий час дії; основних дійових осіб дві-три;
  • прозова форма; невеликий обсяг.
     Учні пригадують, що їм відомо про малі епічні жанри, які вказують на близькість літературного твору до музичних (ноктюрн, імпровізація, фантазія, арабеска), живописних (етюд, ескіз, образок, малюнок, акварель та ін.) жанрів.
       НОВЕЛЕТА - дуже стисла новела, невеликий (іноді в кілька рядків) розповідний твір, переважно про якийсь незвичний життєвий випадок. Новелетами є, наприклад, "Вогники" В. Короленка, "Лан" В. Стефаника, цикли С. Васильченка "Крилаті слова", "Чапай" Ю. Яновського. До жанру новелети часто звертались імпресіоністи та модерністи (П. Альтенберг та ін.).        
      ФРАГМЕНТ - уривок якогось твору чи рукопису. Фрагментарна, тобто уривчаста побудова властива багатьом кіносценаріям, а також деяким художньо-літературним творам ("Вершники" Ю. Яновського, "Над Черемошем" М. Стельмаха тощо).
      ОБРАЗОК ЛІТЕРАТУРНИЙ - невеликий прозовий твір, часто близький до нарису, побудований на матеріалі якогось конкретного життєвого факту або події. Для образків характерне ескізне зображення персонажів кількома яскравими штрихами, а також малорозвинений сюжет. "Галицькими образками" назвав І. Франко одну зі збірок своїх творів. Підзаголовок "образок" стоїть під назвами творів М. Коцюбинського "Пе коптьор" і "Відьма".
      ЕТЮД (студія) - невеликі самостійні літературні зарисовки, переважно безсюжетні ("Цвіт яблуні", "Невідомий" М. Коцюбинського).
      ЕСКІЗ - мистецтвознавчий термін, що найчастіше вживається у живописі й означає незакінчений малюнок, попередній загальний начерк майбутньої картини або якоїсь її частини. Втім, подеколи ескізом називають також підготовчі матеріали, які передують написанню завершеного художнього твору або дослідження. Іноді в значенні ескізу вживають терміни "начерк" і "зарисовка".
     АКВАРЕЛЬ - твір, у якому зорові враження переважають над іншими.
 
 
 
 
 
 
Категория: Зарубежная литература | Добавил: elena
Просмотров: 1023 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Поиск
Опрос
Считаете ли Вы, что русский язык должен быть обязательным предметом для изучения в Украине?
Всего ответов: 393

Copyright MyCorp © 2016
Создать бесплатный сайт с uCoz